Chris Barlati
Скільки коштує сказати правду? Якщо війна — це обман, і її ведуть лише як необхідне зло або як інвестицію заради гарантованого майбутнього зиску, то — якщо той, хто її вирішує, має хоч трохи глузду — постає природне питання: скільки брехні треба сплести, щоб досягти бажаної мети? Від цього першого питання тягнеться низка інших, аж ніяк не другорядних, особливо у світі, подібному до нашого, де війна вже стала улюбленим інструментом приватних і недержавних гравців, здатних маніпулювати політиками, суддями та інституціями на власний розсуд. Саме вони пишуть і ухвалюють закони, заметують сліди розслідувань, закривають рота тим, хто наважується викрити їхні плани.
І так, знамениті гасла з "1984" сьогодні звучать актуальніше, ніж будь-коли, і цілковито збігаються з настановами "Мистецтва війни" Сунь Цзи:
Війна — це мир. Свобода — це рабство. Незнання — це сила.
На щастя — якщо це можна так назвати — війна є мистецтвом; і хто вправніший, той краще його практикує. Але існують і мистецтвознавці, як і критики війни: люди, які її вивчають, розуміють і вміють читати поміж рядків історичних подій, передбачаючи їх і застерігаючи про майбутні сценарії. І саме тут, у теперішньому "майбутньому" (дозвольте цю гру слів), війна ускладнюється й втрачає будь-яку подобу честі — бо, як відомо, у коханні та на війні все дозволено.
І чим більше війна спеціалізується, у злагоді з технологічним чинником, тим більше виникає потреба виробляти нові методи й стратегії, роблячи обман складним і водночас зрозумілим в очах ворога.
Орвелл і Гакслі добре вчать, наскільки контроль і маніпуляція є основоположними в підготовці будь-якого конфлікту. І, крім В'єтнаму — який, щоправда, теж побачив застосування стратегії Хаосу та вкидання наркотиків у світ, аби придушити студентські заворушення, — не було конфлікту, який не досягнув би поставлених результатів, поза банальною академічною риторикою.
Міжнародне право нині важить зовсім мало — практично зметене безумством Дональда Трампа, а точніше — міжнародними сіоністськими педофілами з Big Tech і Кремнієвої долини (Трамп, старечий недоумок, відірваний від реальності, не має жодної влади).
Саме тут знову виринають звичні стратегії сіонізму, звична політика війни англо-американців і незмінні кампанії систематичної брехні: журналістів таврують як хакерів чи шпигунів, видаючи за росіян тих, хто росіянами не є; пацифістів — як терористів; українських жінок, які наважилися викрити наркозалежність і божевілля Зеленського — чи то журналісток, чи колишніх співробітниць — як зрадниць "батьківщини"; а вбивства, незграбно інсценовані, — як самогубства.
Правда стикається з брехнею, заздалегідь зліпленою панівною системою влади; незнання стає єдиним сенсом існування мас, затьмарених психо-військовою маніпуляцією свідомістю; корупція перетворюється на мету, до якої слід прагнути, на позитивний критерій, що відділяє «невдаху», зголоднілого плебея, від члена правлячого класу — а зрештою, живого від мертвого.
Отже, якщо війна — це обман, а обман має цілком конкретну ціну — неодмінно нижчу за очікуваний майбутній зиск — то й правда має свою ціну, і потенційно високу, через ту небезпеку, яку вона несе із собою. А якщо на війні все дозволено, і підтримання конфлікту є джерелом зиску для вузького кола можновладців, то стає зрозуміло, що небезпека правди зростає пропорційно до непрозорості системи: там, де панують монополія та свавілля, а прозорість слабка, правда стає загрозою для тих, хто наживається на обмані.
З плином часу й у міру накопичення корупції ця небезпека лише зростає. Що довше тягнеться час і що глибше вкорінюється корупція, то більше роздувається ціна війни і, відповідно, правда перетворюється на дедалі громіздкішу перешкоду. З цього випливає, що зі зростанням обох чинників посилюється й імператив задушити та придушити правду — хіба що хтось не захоче ризикнути в середньо- чи довгостроковій перспективі похитнути всю конструкцію, на якій тримається система.
Як конструюють casus belli
2 вересня 2026 року німецькі міністри Александер Добріндт (внутрішніх справ) і Йоганн Вадефуль (закордонних справ) скликають пресконференцію. Тривалість: п'ять хвилин. Жодного запитання. Звинувачення вкрай серйозне: Росія нібито намагалася здійснити замах за допомогою дрона, начиненого вибухівкою, в аеропорту Лейпциг/Галле. Ціль: український вантажний літак. Але щось не сходиться.
Стівен Браєн, колишній засновник технологічної контррозвідувальної агенції Пентагону (Defense Technology Security Administration), каже без зайвих слів: «Занадто багато чого не сходиться». Дрон не вибухнув. Якийсь чоловік його копнув. Підозрюваних двоє: один із російським паспортом, один із латвійським. Обидва переховуються, і їхні історії перетинаються в Литві (схоже на те). Сліди ДНК, за словами найзапекліших обвинувачів, належать «жертовному агенту», вже відомому за попередні злочини: не зовсім той профіль, що відповідає операції високорівневої розвідки (і взагалі, чому їхня ДНК є в базі даних?). Свідки говорять навіть про зламану іграшку.
Браєн зауважує:
«Якби росіяни використовували власні розвідувальні ресурси для атаки на німецький аеропорт за допомогою дрона, вони вжили б усіх необхідних заходів, щоб ускладнити його ідентифікацію. Найпростіший спосіб — узяти захоплений український дрон і перепрофілювати його». І ще: «Російські дрони містять десятки західних компонентів. Німці не виявили жодного відомого російського компонента».
Link: https://it.insideover.com/guerra/lipsia-parla-stephen-bryen-fondatore-dellagenzia-anti-spionaggio-del-pentagono-troppe-cose-non-tornano.html
«Чому дрон не вибухнув, коли торкнувся землі? Якби це був FPV-дрон, оператор мав би спрямувати його безпосередньо на припаркований літак. Якщо вони здатні вражати танки, що рухаються в Україні, за допомогою FPV-дронів, то можуть вразити й великий нерухомий літак. Очевидно, що сценарій, який нам представляють, не має сенсу».
«Практично не існує доказів того, що росіяни використовують непідготовлений персонал, навіть для забезпечення правдоподібного незнання. Їхній modus operandi полягає у виведенні агентів до того, як їх можуть захопити. Будь-яка розвідувальна служба, яка використовує дилетантів, бере на себе непотрібні ризики та діє непрофесійно».
«Коли ми побачимо докази провини Росії, пане Мерц?».
Питання незручне, адже канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стрімко падає в рейтингах: на історичному мінімумі, а міністр оборони Боріс Пісторіус навіть дійшов до вимоги заборонити AfD. Тож справа Лейпцига дуже до речі для Мерца і для Зеленського, який вимагає більше грошей і більше часу, щоб залишитися при владі (продати свої мільйонні вілли, які він має в Італії, чи не так?).
Механізм зрозумілий: створюють ворога, розпалюють страх, виправдовують ескалацію. Війна стає єдино можливою відповіддю.
БІЗНЕС ВІЙНИ
28 травня 2026 року Wall Street Journal повідомляє, що адміністрація Трампа веде переговори про фінансування кількох компаній-виробників дронів через Office of Strategic Capital Пентагону, угоди можуть включати як борг, так і частки в капіталі, надаючи американському уряду частку власності в цих компаніях. Ініціатива відповідає цілям програми "Drone Dominance" — плану на 1,1 мільярда доларів для створення арсеналу з приблизно 300 000 дешевих ударних дронів до кінця 2027 року.
Міністерство оборони під керівництвом Піта Гегсета вже у серпні 2025 року створило Joint Interagency Task Force 401 (JIATF 401), щоб прискорити підготовку збройних сил проти загроз ворожих дронів.
Акції компаній-виробників дронів різко зростають. Unusual Machines закривається зростанням на 57% (з піками до 65% протягом дня), найвищим у галузі. Red Cat Holdings додає 32,61%, AeroVironment — 18%, Ondas Holdings — 22,69%, а AIRO Group — 21,95%.
Але справжня переможниця — Unusual Machines. До її консультативної ради входить Дональд Трамп-молодший, який також є акціонером компанії. Присутність сина президента дає додатковий поштовх справам компанії, яка перебуває серед ймовірних бенефіціарів угоди.
"Персоналістський капіталізм" Трампа 2.0 — це нова стратегічна парадигма. І дрони — це фронтир. Але є проблема: виробничі потужності не збігаються з фінансовими можливостями. Навіть маючи ресурси, потрібні роки, щоб розширити виробничі лінії, забезпечити компоненти та відновити запаси. У 2025 році Сполучені Штати виробили близько 100 000 дронів, тоді як Україна — близько 4 мільйонів.
Справа з Patriot є показовою: брак перехоплювачів є ключовою проблемою для української оборони. Парадокс очевидний: Європа збільшує військові витрати, готуючись до війни з Росією, і водночас мусить фінансувати вже триваючу війну. Результат — внутрішня конкуренція за дедалі обмеженіші державні ресурси, яка живить виключно спекуляції небагатьох військових компаній, що фінансували — і фінансують — кампанії політиків, які розпалюють війну. Зв'язок очевидний.
Тим часом Україна має дефіцит у 27 мільярдів доларів у фінансуванні оборони. Зеленський визнав 20 серпня 2026 року, що брак коштів став серйозним викликом, адже лише оборонний бюджет стикається з дефіцитом у 27 мільярдів. Ця вимога справила ефект "бомби" в Європі, яка тепер вимагає пояснень, як утворився цей дефіцит. Гроші, що надсилаються, зростають — як і корупція (1).
ПЛАН ФЕДОРОВА
Михайло Федоров, 35 років, є втіленням архетипу нового "управлінця технологічної війни". Міністр цифрової трансформації з 2019 по 2026 рік, у січні 2026 року він був призначений Міністром оборони, і цю посаду обіймав лише близько шести місяців, перш ніж був звільнений 15 липня 2026 року.
Його політична кар'єра характеризувалася постійним прагненням до інтеграції цифрових технологій у конфлікт, просуваючи масове використання дронів, штучного інтелекту та систем електронної війни — і всі вони американського виробництва.
Звільнення Федорова викликало вуличні протести в Києві, які, більш ніж через місяць, тривають. Протестувальники звинувачують уряд Зеленського в корупції та "системній кризі управління", використовуючи ті самі слова, які Федоров виголосив у відео, опублікованому на YouTube 19 серпня 2026 року.
У тому понад дев'ятихвилинному зверненні колишній міністр закликав до проведення виборів попри воєнний стан, стверджуючи, що «демократія не може бути заручником Росії» і що «необхідно знайти легальний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть у разі затяжної війни».
ПЛАН ФЕДОРОВА
Михайло Федоров, 35 років, уособлює архетип нового "менеджера технологічної війни". Міністр цифрової трансформації з 2019 по 2026 рік, у січні 2026 року він був призначений Міністром оборони, і цю посаду обіймав лише близько шести місяців, перш ніж був звільнений 15 липня 2026 року.
Його політична кар'єра відзначалася постійним прагненням до інтеграції цифрових технологій у конфлікт, просуваючи масове використання дронів, штучного інтелекту та систем електронної війни — усіх американських.
Звільнення Федорова викликало вуличні протести в Києві, які, більш ніж через місяць, тривають. Протестувальники звинувачують уряд Зеленського в корупції та "системній кризі управління", використовуючи ті самі слова, які Федоров виголосив у відео, опублікованому на YouTube 18 серпня 2026 року.
У тому понад дев'ятихвилинному зверненні колишній міністр закликав до проведення виборів попри воєнний стан, стверджуючи, що «демократія не може бути заручницею Росії» і що «ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни».
Він окреслив три великі виклики: голосування військових на фронті, голосування громадян у зоні бойових дій та голосування приблизно 10 мільйонів біженців і внутрішньо переміщених осіб. Воєнний стан, запроваджений у лютому 2022 року, був продовжений українським парламентом до 31 жовтня і забороняє проведення виборів. Повноваження Зеленського, які закінчилися у травні 2024 року, були продовжені до кінця періоду надзвичайного стану.
У відео Федоров викрив корупцію, показавши фото Андрія Єрмака, колишнього правника Зеленського, усуненого через корупцію в листопаді, і заявив: «Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не розуміють, чому ухвалюються ті чи інші рішення. У нас є системна криза управління» .
Він додав: «Під час війни вкрадені гроші можуть означати дрон, який не купили, боєприпас, який не доїхав, систему РЕБ, якої не було, машину, яка не евакуювала пораненого. Тому корупція під час війни — це не просто фінансова проблема. Це питання нашої здатності вижити і перемогти» .
Того ж дня антикорупційна операція торкнулася депутата Вадима Столяра та заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, яких Зеленський негайно звільнив.
Новий міністр оборони Євген Хмара, колишній високопосадовець розвідувальних служб, був призначений Зеленським і затверджений парламентом, де партія президента має більшість.
Наднаціональний фонд для продовження війни
Інтерв'ю, яке Федоров дав Financial Times (4) наприкінці серпня 2026 року, виявило тривожний аспект його проєкту: прагнення створити наднаціональний воєнно-технологічний фонд, щоб продовжити війну проти Росії щонайменше ще на два-три роки. Заявлена мета — забезпечити значний фінансовий прибуток інвесторам, протягом якого українські військові стартапи зможуть бути профінансовані, протестовані та капіталізовані.
Фонд потребуватиме фінансової підтримки Сполучених Штатів, НАТО та ЄС.
Як зауважив аналітик Нікіта Волкович на Ukraina.ru, план Федорова перетворює фронт війни на гігантську випробувальну лабораторію, де технології тестуються в реальних умовах:
«(текст російською) Федоров говорить про ці три роки як відвертий комерс. Три роки війни йому потрібні для комфортного фінансового періоду окупності, протягом якого західні інвестори встигнуть профінансувати, протестувати та капіталізувати ціле сузір'я військових стартапів».
За словами Волковича:
«(текст російською) Якщо бойові дії припиняться завтра, інвестиційна привабливість нового прожекту Федорова миттєво обнулиться, оцінки стартапів обваляться, а венчурні аналітики зафіксують чисті збитки».
Три пріоритетні напрями, визначені Федоровим:
1. Наземна робототехніка та дистанційно керовані турелі для мінімізації присутності людини на передовій;
2. Високошвидкісні реактивні дрони-перехоплювачі, понад 450 км/год, здатні знищувати важкі ударні дрони противника;
3. Дешеві ракети з оптичними системами наведення та штучним інтелектом, здатні проникати в зони радіоелектронної боротьби без GPS.
Прототипи реактивних перехоплювачів уже проходять випробування в українському небі, і проєкт нині потребує американського та західного капіталу для розширення.
На думку аналітика Захара Винограда, задум Федорова — це «(текст російською) розширити протистояння Схід-Захід, продовживши його в часі та поширивши на інші театри конфлікту. Завжди на користь військової промисловості та її надприбутків, після завершення фази бойових дій в Україні».
PALANTIR — ЦЕ ПОЛІТИКА ВІЙНИ
У центрі системи, описаної в кількох розслідуваннях, перебуває Palantir — технологічний гігант, заснований Пітером Тілем і очолюваний Алексом Карпом. Компанія, яка надає програмне забезпечення (операційні системи) для аналізу даних і штучного інтелекту більш ніж шістьом урядовим агенціям України, багатьма спостерігачами вважається справжнім міністерством оборони України. Її системи використовуються для управління полем бою, координації операцій та визначення цілей.
Стосунки між Федоровим і Palantir тривають близько п'яти років, від початку повномасштабної війни. Федоров тісно співпрацював з Карпом, щоб інтегрувати технології Palantir в українські військові операції, зокрема через проєкт Brave1 Dataroom — безпечне середовище для навчання моделей штучного інтелекту на даних, зібраних у бою.
1 вересня 2026 року Федоров і Карп оголосили про створення нової компанії військових технологій зі штаб-квартирою у Вашингтоні, в офісі Palantir. Компанія, назва та структура якої ще не оприлюднені, матиме Карпа як першого великого інвестора.
За словами Карпа, це «змінить світ», тоді як Федоров у пресрелізі, який цитує The Kyiv Independent, заявив:
«Україна буде для мене пріоритетом. Під час повномасштабної війни наша команда набула унікального досвіду роботи з оборонними технологіями в Україні та побачила на власні очі, як технології змінюють сучасну війну. Тепер ми хочемо використати цей досвід, щоб розробити технології, які зміцнять Україну, допоможуть нашим союзникам і, зрештою, зроблять світ безпечнішим».
Лабораторія просто неба
Проєкт Brave1 Dataroom — це середовище, визначене як «безпечне», для навчання моделей штучного інтелекту для військових цілей, у якому беруть участь Міністерство цифрової трансформації, армія, Науково-дослідний інститут воєнної розвідки та Palantir. Федоров визначив пріоритетом проєкту «автономне виявлення та перехоплення повітряних загроз».
Згідно з моделлю, яку вже вивчив Федоров, стартапи отримують величезні обсяги щоденних відеозаписів реальних атак, дані про засоби радіоелектронної протидії та статистику втрат, а натомість створюють алгоритми, які патентуються та продаються західним компаніям. Людські життя в обмін на статистичні розрахунки.
З 2024 року Brave1 надав понад 40 грантів 100 компаніям, які займаються створенням дронів-перехоплювачів. З них понад 30 компаній використовують Brave1 Dataroom для тестування, валідації та навчання понад 50 моделей ШІ для перехоплення повітряних цілей.
Європейська програма EU4UA Defence Tech підтримала 12 технологій, розроблених українськими стартапами, які можуть отримати до 150 тисяч євро на розробку систем, серед яких дрони-перехоплювачі, здатні літати зі швидкістю понад 450 км/год (5).
Програма UNITE – Brave NATO
Програма UNITE – Brave NATO є найяскравішим прикладом співпраці між західною оборонною промисловістю та Україною. Ініціатива, започаткована НАТО у співпраці з Києвом, — це велика спільна програма на осі НАТО–Україна для виробництва інноваційних озброєнь, насамперед у сфері дронів, із системами ударних дронів та системами протидронової оборони.
Механізм передбачає, що компанія з країни НАТО та українська компанія разом подають проєкт, і, якщо його відібрано, отримують фінансування та тестують технологію безпосередньо на полі бою. Як зауважили аналітики, механізм дозволяє «вбити двох зайців: надавати дедалі масштабнішу підтримку системам оборони/нападу збройних сил Києва і водночас передавати так набутий на (полі бою) досвід компаніям, що мають осідок у країнах атлантичного альянсу».
Меню програми включає передові системи проти Shahed, електромагнітну підтримку для SIGINT, нові електромагнітні технології. Серед компаній країн НАТО, потенційно зацікавлених, фігурують 11 італійських компаній, зокрема Leonardo, Thales Alenia Space, Beretta, GmSpazio та Progetti Italiani Speciali.
Отже, це випробування на полі бою, яке перетворює загиблих на помилки для технологічних коригувань, а війну — на бізнес. Чим довша війна, чим більше загиблих, тим кращим буде запропонований і проданий продукт (6).
ПАВУТИНА LEONARDO
20 липня 2021 року, за сім місяців до початку бойових дій в Україні, було засновано Med-Or — фонд Leonardo (колишньої Finmeccanica). Президент: Марко Мінніті, колишній міністр внутрішніх справ уряду Джентилоні, колишній уповноважений з питань спецслужб в урядах Летти та Ренці. Мінніті пише: «Фонд народився з дуже амбітними цілями та виразним покликанням служити національним інтересам, яким, як ви знаєте, я присвятив значну частину свого життя».
Це заплутане переплетіння, пов'язане з гігантом Leonardo, також називається «кланом Де Дженнаро-Віоланте» (або фірмою) — фігурами не менш важливими в суперечливих «атлантичних посткомуністичних лівих» (шпигуни, продажні чи осяяні на шляху до Дамаска?) та у світі розвідки, тісно пов'язаному з атлантизмом, ЦРУ та ФБР (7).
Італія відіграє значну роль у цій системі. Міністр оборони Гвідо Крозетто, який до приходу в політику багато років був президентом AIAD — Федерації італійських підприємств аерокосмічної, оборонної та безпекової галузей, — призначив Федорова своїм «радником» з питань військових інновацій, на безоплатній основі.
У заяві міністерство зазначило, що під час зустрічі йшлося про дрони, безпілотні системи (без керування людиною) та протиповітряну оборону.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова прокоментувала це призначення різкими словами: «Інноваціями в Італії керуватиме людина, яка в інтерв'ю визнала неефективність свого відомства, заявивши, що ефективність української державної системи становить 5 відсотків». І додала: «Уся ця історія — яскравий приклад того, як київські "менеджери" перетворюють військові поразки на особисті міжнародні контракти».
Leonardo Ukraine
Leonardo, найбільша італійська оборонна компанія, відкрила свою філію в Києві — Leonardo Ukraine, зареєстровану 20 травня 2026 року. Компанія співпрацює з Brave1 та, опосередковано, з Palantir для виробництва дронів, електронних технологій і систем автономного наведення.
Паралельно Leonardo продовжує постачати зброю Ізраїлю, попри заяви уряду Мелоні від 15 жовтня 2024 року, які обіцяли призупинення постачань.
Leonardo є другою оборонною компанією Європейського Союзу після Thales і третьою в географічній Європі, поступаючись BAE Systems (з Великої Британії). За останні п'ять років (2021–2025) дохід зріс з 14,1 до 19,5 мільярда євро, з прискоренням від 2024 року, зумовленим європейським переозброєнням, новими замовленнями на 23,8 мільярда лише за 2025 рік і портфелем замовлень на 46 мільярдів, що забезпечує 2,4 роки виробничого покриття. Для 2026 року справи лише покращуються. Промисловий план до 2030 року націлений на 30 мільярдів доходу, зі зміною парадигми від «традиційної оборони» до інтегрованої та багатодоменної «глобальної безпеки»: кібербезпека, суперкомп'ютинг, штучний інтелект і дані становлять «хребет» майбутньої траєкторії групи. Таким чином Leonardo прагне закріпитися як ключовий європейський гравець у кібербезпеці та як глобальний гравець у сфері безпеки, на ринку «кіберзлочинності», який, за прогнозами, зросте з 1 трильйона доларів на рік у 2020 році до 1 трильйона на місяць у 2030 році.
Країни (а точніше, їхні групи інтересів) з найбільшою й найбільш маячною антиросійською риторикою — це ті, хто найбільше виграє від конфлікту і хто передбачає величезне розширення ринку протягом наступних 4 років.
Думати погано — гріх, але майже завжди вгадуєш (8).
Реконструкція як бізнес
Відбудова України, яка має розпочатися після завершення конфлікту, вже стала полем економічних можливостей. Італія діє конкретними ініціативами. В Одесі відкрито італійське почесне консульство — перше з часів Другої світової війни, а Фарнезіна підписала угоду про реставрацію, за італійські кошти, історичних будівель, пошкоджених російськими бомбардуваннями. На логістичному фронті Ferrovie dello Stato очолює консорціум з приблизно п'ятнадцяти підприємств, серед яких Gruppo Cosulich і німецька HHLA, для створення «сухого порту» в Хоронді, на заході України поблизу угорського кордону, з метою створити коридор до портів Трієста та Венеції. Портова адміністрація Трієста наголосила на важливості наземного сполучення між Україною та Італією через Словаччину. Щодо Fincantieri, найбільшої суднобудівної групи Європи, то вона, ймовірно, розглядає придбання суднобудівних заводів в Одеській області, приваблена кваліфікованою та дешевою робочою силою — модель, уже випробувана на румунській верфі в Тулчі, де працює близько 4500 осіб. У січні 2025 року Fincantieri завершила придбання UAS Underwater Business у Leonardo, зміцнивши свою здатність захищати портову інфраструктуру від підводних човнів, морських дронів і торпед.
ВІЙНА НІКОЛИ НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ
У серпні 2026 року бригадний генерал Майкл Роуз, командувач Спеціального оперативного командування в Тихому океані (SOCPAC), виголошує промову на Гаваях:
«Якщо противник вважає, що прямий військовий конфлікт зі Сполученими Штатами, ймовірно, закінчиться для нього погано, це не означає, що суперництво зникне. Навпаки, наша конвенційна перевага може насправді збільшити стимул для наших противників застосовувати нерегулярну війну».
Головний теоретичний противник Америки в Тихому океані — Китай. Але логіка та сама, що застосовується до Європи: війна більше не буде конвенційною. Українська модель (дрони, ШІ, спостереження, наративи) стає глобальною парадигмою.
Роуз говорить про «автономні кампанії», «розподілені мережі», «екосистеми союзників і партнерів». Питання, яке слід поставити, — не скільки автономних систем могло б знадобитися для перемоги в майбутній війні, а яким чином ці технології можуть допомогти формувати суперництво, що вже триває.
Генерал-лейтенант морської піхоти Джордж Роуелл, заступник командувача Індо-Тихоокеанського командування, підсумовує: «Абсолютне домінування інформації у перевазі прийняття рішень. Той, хто зможе спостерігати, орієнтуватися, вирішувати, діяти та вчитися швидше за противника, неодмінно переможе».
Війна, отже, стає постійною системою, що ґрунтується на інформаційних даних. Боротьба точиться всюди: в кіберпросторі, в електромагнітному спектрі, в космосі, в інформації. І боротьба триває завжди. Блекаути, маніпуляція реальністю, фальшиві прапори є і будуть новою зброєю майбутнього.
ВИСНОВОК
Війна в Україні — не випадковість. Це запрограмована система, яку створила жменька приватних гравців і яка сама себе підживлює.
Сполучені Штати та їхні головні іноземні інвестори — лише ті, хто — виключно — на цьому заробляє: акції, що злітають, Palantir, що будує глобальне масове стеження, Anduril, що розробляє автономну зброю, Дональд Трамп, президент США, що багатіє, Федоров, що засновує нову компанію у Вашингтоні з Карпом як першим інвестором.
Європа, як завжди, програє: вона залазить у борги, переозброюється, але втрачає стратегічний контроль у технологічній та академічній сферах. Італійські компанії, як-от Tekne, потрапляють до американських рук. Leonardo плете павутину, але павутина — це система влади, яка виходить з-під політичного контролю і завдає шкоди власним громадянам.
Італія була готова заздалегідь: Мінніті та Med-Or ще у 2021 році збудували мережу зв'язків, паралельну дипломатію, масове стеження, зв'язок з країнами Перської затоки та з Моссадом. Чи знали вони, що в Україні спалахне війна? Можливо. Але вони знали, що система буде корисною. І коли війна спалахнула, Італія запросила Федорова як радника, відкрила Leonardo Ukraine, запланувала відбудову Одеси та Миколаєва.
Україна — це лабораторія для війни більшого масштабу. І її стартапи, її солдати, її дані, її життя перетворюються на алгоритми, на патенти, на контракти. Сам Федоров сказав: «У воєнний час вкрадені гроші означають дрон, який не купили, боєприпаси, які не надходять на фронт». Але вкрадені гроші означають також, для того, хто їх краде, гарантований фінансовий прибуток. І правда, як пише наш автор, перетворюється на дедалі обтяжливішу перешкоду.
А тим часом українських жінок викрадають і змушують воювати (уже кілька років). Європи не існує, існує лише українське гарматне м'ясо.
Щоб повідомити про факти, події, обставини, пишіть на таку електронну адресу:
jk9lmbm1p@mozmail.com
***
(1) https://unn.ua/en/news/trump-administration-in-talks-to-fund-american-drone-companies-wsj ; https://www.cnbc.com/2026/05/28/drone-stocks-unusual-machines-donald-trump-equity-stake.html ; https://www.nasdaq.com/articles/drone-stocks-soar-pentagon-considers-funding-including-trump-linked-name ; https://thewatch-journal.com/2025/09/24/hegseth-directs-u-s-army-to-form-anti-drone-task-force/ ; https://tass.com/world/2187493 ; https://hanetf.com/it/news-insights/defence-2-0-how-drones-and-cyber-are-reshaping-investments/ ; https://www.wsj.com/politics/national-security/trump-us-drone-company-funding-cadef1f7
(2) https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5ydmyr43m3o ; https://espreso.tv/suspilstvo-fedorov-koruptsiya-i-loyalnist-do-sistemi-zagrozhuyut-vizhivannyu-derzhavi-pid-chas-viyni#1
(3) https://www.ilfattoquotidiano.it/2026/09/02/fedorov-palantir-societa-tecnologie-militari-notizie/8494744/ ; https://www.lastampa.it/esteri/2026/09/02/news/palantir_karp_fedorov_startup_droni_crosetto-15728183/ ; https://ekantipur.com/world/2026/08/20/en/former-defense-minister-calls-for-presidential-elections-in-ukraine-28-22.html ; https://ukraina.ru/20260831/esch-tri-goda-byvshiy-ministr-oborony-fdorov-shokiroval-ukraintsev-i-zapad-1082919654.html ; https://www.editorialedomani.it/idee/commenti/Meloni-governo-Crosetto-guerra-Ucraina-Thiel-Fedorov-rooa6e2z ; https://en.interaffairs.ru/article/the-italian-war-of-the-ukrainian-fedorov/
(4) https://ukraina.ru/20260831/esch-tri-goda-byvshiy-ministr-oborony-fdorov-shokiroval-ukraintsev-i-zapad-1082919654.html
(5) https://mod.gov.ua/en/news/eu-4-ua-defence-tech-launches-new-grant-round-for-uav-component-prototypes; https://dsei-gateway.com/en/news/uncrewed/brave1-announces-next-phase-of-eu4ua-defence-tech-programme/; https://uut.net.ua/en/interceptors-radar-systems-12-ukrainian-companies-to-receive-up-to-e150k-in-eu-funding/; https://dsei-gateway.com/en/news/budget-investment/brave1-selects-companies-for-defence-tech-funding/; https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4064916-es-profinansue-programu-dla-rozrobnikiv-dronivperehopluvaciv-ta-radiolokacijnih-sistem.html; https://gwaramedia.com/en/ukrainian-drone-component-developers-can-receive-grants-of-up-to-38000-under-eu4ua-defence-tech-program/
(6) NATO (ncia.nato.int) - Programma UNITE-Brave NATO, budget e settori tecnologici: https://www.ncia.nato.int/newsroom/news/ncia-supports-nato-and-ukraine-with-next-steps-for-unitebrave-innovation-programme ; Euronews (it.euronews.com) - Le 11 aziende italiane in gara, tra cui Leonardo, Thales Alenia Space, Beretta: https://it.euronews.com/my-europe/2026/08/21/droni-la-nato-testa-le-armi-del-futuro-in-ucraina-aziende-italiane-in-gara
(7) https://www.treccani.it/enciclopedia/marco-minniti/#1 ; https://www.ilfattoquotidiano.it/in-edicola/articoli/2026/07/19/ditta-de-gennaro-premi-e-promozioni-aglimpuniti-del-g8-nessuno-dei-condannati-sospeso-o-radiato-prima-dellordine-dei-giudici-molti-sono-finiti-in-aziende-come-leonardo/8452688/ ; https://www.ilfattoquotidiano.it/in-edicola/articoli/2026/01/21/cossiga-jr-de-gennaro-e-figliuolo-il-toto-nomi-per-leonardo-e-partito/8263398/ ; https://irpimedia.irpi.eu/sorveglianze-med-or-leonardo/#genesis-content
(8)https://finanza.repubblica.it/News/2026/03/12/leonardo_aggiorna_il_piano_ordini_cumulati_per_142_miliardi_di_euro_al_2030-7/ ; https://www.reportdifesa.it/leonardo-presentato-laggiornamento-del-piano-industriale-2026-2030-si-guarda-ad-un-maggiore-consolidamento-del-ruolo-di-player-high-tech-della-sicurezza-globale/ ; https://www.ilsole24ore.com/radiocor/nRC_12.03.2026_08.01_8610086 ; https://www.lanazione.it/la-spezia/cronaca/ordini-in-volata-il-2025-69de7778#1
Nessun commento:
Posta un commento